
Професіональна хокейна ліга, або ПХЛ, була незалежним об’єднанням українських хокейних клубів, яке існувало з 2011 по 2013 рік. Ліга створювалась як альтернатива традиційному чемпіонату під егідою Федерації хокею України й мала на меті запустити стабільний професійний турнір із чіткою структурою. За два повноцінні сезони ПХЛ провела регулярні чемпіонати, плей-оф, матч зірок та створила власний офіційний сайт ПХЛ, який став головним медіаресурсом для вболівальників.
Назва PHL швидко стала впізнаваною серед українських хокейних уболівальників завдяки активній промоції, підтримці великих партнерів та регулярним трансляціям матчів. Хоча ліга проіснувала недовго, її спадщина й досвід організації професійного хокею залишилися важливою сторінкою в історії українського спорту.
Історія створення ПХЛ
Установчі збори 25 липня 2011 року
25 липня 2011 року в столиці України відбулася важлива подія для вітчизняного хокею — установчі збори господарського об’єднання «Професіональна хокейна ліга». Захід зібрав уповноважених представників десяти українських клубів, які вирішили об’єднатися й створити окрему професійну структуру.
До складу засновників увійшли: «Донбас» (Донецьк), «Сокіл» (Київ), «Компаньйон-Нафтогаз» (Київ), «Білий Барс» (Київська область), «Харків» (Харків), «Ворони» (Суми), «Беркут» (Київ), «Харківські Акули» (Харків), «Цунамі» (Івано-Франківськ) та ЛАЗ (Львів). Ця географічна різноманітність мала забезпечити загальнонаціональний характер ліги й залучити вболівальників з різних регіонів країни.
На установчих зборах учасники затвердили статут ПХЛ, визначили місцезнаходження офісу ліги в Києві та сформували керівні органи. Головним завданням було створити чітку організаційну структуру, яка забезпечила б стабільність чемпіонату й прозорість усіх процесів.
Наглядова рада та керівництво
Після затвердження статуту учасники зборів обрали Наглядову раду ПХЛ — колегіальний орган, який мав визначати стратегію розвитку ліги. До складу ради увійшли впливові особи українського хокею: президент Федерації хокею України Анатолій Брезвін, екс-хокеїст збірних СРСР та України Дмитро Христич, професор і завідувач кафедри хокею Національного університету фізичного виховання і спорту України Михайло Воробйов.
Генеральним директором ПХЛ став Юрій Загородній, колишній радянський хокеїст, який мав досвід роботи в спортивному менеджменті. На Загороднього покладалася відповідальність за оперативне управління лігою, організацію чемпіонату, роботу з партнерами та комунікацію з клубами.
У жовтні 2011 року ПХЛ завершила юридичне оформлення й отримала статус Асоціації «Професіональна хокейна ліга» після проходження державної реєстрації. Це надало лізі офіційний статус і можливість укладати договори, залучати партнерів та організовувати комерційні заходи. 14 вересня 2011 року президент ФХУ Анатолій Брезвін та генеральний директор ПХЛ Юрій Загородній підписали договір, згідно з яким ліга отримала права на проведення чемпіонату України.
Місія та цілі ПХЛ
У серпні 2011 року, ще до старту першого сезону, компанія H&B Group розробила детальну презентацію ПХЛ, яка складалася з 17 розділів. Один із ключових розділів мав назву «Місія Ліги» й містив дев’ять положень, що визначали стратегічні цілі та принципи роботи нової організації.
Головна місія ПХЛ полягала в системному розвитку професійного хокею в Україні. На відміну від попередніх спроб організувати регулярний чемпіонат, ліга ставила за мету створити стабільний продукт, який працюватиме сезон за сезоном, а не епізодично. Керівництво розуміло, що для справжнього прогресу потрібна передбачуваність: клуби мають знати календар наперед, вболівальники — коли й де відбудуться матчі, а партнери — як вкладати кошти в довгостроковий проєкт.
ПХЛ прагнула підняти рівень внутрішньої першості України та зробити хокей більш видовищним і комерційно привабливим. Ліга позиціонувала себе як майданчик для розвитку молодих гравців, підвищення конкуренції між клубами та створення якісного спортивного контенту для українських медіа. Окрема увага приділялась роботі з уболівальниками: організатори хотіли, щоб хокей став частиною масової спортивної культури, а не лише нішевим захопленням.
Офіційний сайт ПХЛ
Запуск сайту
1 грудня 2011 року, через три місяці після створення ліги, запрацював офіційний сайт ПХЛ за адресою PHL-UA.COM. Це був важливий крок у комунікаційній стратегії: ліга отримала власне цифрове вікно, через яке могла спілкуватися з уболівальниками безпосередньо, без посередників у вигляді традиційних ЗМІ.
Сайт ПХЛ мав стати головним інформаційним хабом для всього, що стосується чемпіонату. Тут публікувалися оперативні новини про клуби, результати матчів, турнірні таблиці, статистика гравців, фотогалереї та відеозаписи найцікавіших моментів. Керівництво позиціонувало ресурс як «путівник у світ вітчизняного хокею», де кожен вболівальник знайде все необхідне для повноцінного переживання за улюблену команду.
Структура та розділи сайту ПХЛ
Офіційний сайт ПХЛ був побудований просто й логічно, щоб уболівальник міг швидко знайти потрібну інформацію. На головній сторінці розміщувалися ключові розділи: «Новини», «Клуби», «Гравці», «Статистика», «Матчі», «Ліга», «Мультимедіа» та «Фан-зона». Це дозволяло за кілька кліків перейти від загальної картини чемпіонату до конкретної команди чи окремого хокеїста.
Розділ «Новини» висвітлював події в лігі та клубах, трансфери, зміни в регламенті, заяви керівництва й партнерські проєкти. «Клуби» та «Гравці» давали базову довідкову інформацію: склади, позиції, ігрові номери, а іноді й короткі біографії. У «Статистиці» та «Матчах» зосереджувалися результати, турнірні таблиці й календар ігор, що фактично робило сайт ПХЛ єдиною повною базою даних ліги онлайн.
Розділи «Мультимедіа» та «Фан-зона» працювали на емоційну складову. У «Мультимедіа» публікували фотогалереї й відео з матчів, а у «Фан-зоні» — конкурси, інтерактиви та матеріали для активних уболівальників. Завдяки цьому сайт ПХЛ був не просто табло з рахунками, а живою платформою для спільноти, яка любить хокей.
Звернення керівництва на сайті ПХЛ
Окремий блок на сайті займали офіційні звернення керівництва ліги. У своєму привітанні генеральний директор ПХЛ Юрій Загородній дякував уболівальникам за інтерес до українського хокею та пояснював, що ресурс має стати їхнім «путівником» у світі ПХЛ. Він підкреслював, що сайт ПХЛ створений для того, щоб вболівальник міг «максимально оперативно» стежити за чемпіонатом, бачити новини клубів і переживати емоції матчів через фото та відео.
У цих текстах не було пафосу — радше спроба говорити з аудиторією простою мовою. Наголошувалося, що хокей — яскрава гра, а завдання ліги й офіційного сайту ПХЛ — зробити її ближчою до людей по всій країні. Це звернення стало важливим елементом позиціонування: ПХЛ показувала, що думає не лише про клуби й чиновників, а й про пересічного вболівальника, який заходить на сайт PHL щодня.
Перший чемпіонат ПХЛ 2011–2012
Учасники першого сезону
Перший чемпіонат ПХЛ став логічним продовженням установчих рішень і перевіркою всієї концепції на практиці. У турнірі стартувало вісім клубів: «Сокіл», «Донбас-2», «Беркут», «Компаньйон-Нафтогаз», «Леви», «Харківські Акули», «Білий Барс» та «Вінницькі Гайдамаки». ЛАЗ із Львова перед початком сезону був перейменований у «Леви», а «Цунамі», «Ворони» та «Харків» не змогли підтвердити участь через фінансові труднощі; їх місце у змаганні частково зайняли «Вінницькі Гайдамаки», які, попри проблеми, дограли сезон до кінця.
Такий склад учасників показував реальний стан українського хокею: є кілька відносно стабільних клубів із великих міст і кілька команд, які тримаються на ентузіазмі й обмеженому бюджеті. Формат чемпіонату передбачав 42 матчі для кожної команди в «регулярці» з подальшим плей-оф для найкращих, що відповідало європейській практиці проведення професійних ліг.
Турнірна таблиця регулярного сезону
На головній сторінці офіційного сайту ПХЛ постійно оновлювалася турнірна таблиця, яка стала однією з найвідвідуваніших сторінок ресурсу. Вона містила кількість ігор, перемог у основний час, перемог і поразок в овертаймі, поразок у основний час, різницю закинутих і пропущених шайб та загальну кількість очок. Це дозволяло вболівальникам не лише бачити місце у таблиці, а й розуміти, за рахунок чого команда його посіла.
Лідером регулярного чемпіонату став «Сокіл», який набрав 108 очок у 42 матчах із різницею шайб 175–70. Друге місце зайняв «Донбас-2» — 103 очки та ще краща результативність у нападі: 180 закинутих шайб при 77 пропущених. «Беркут» завершив «регулярку» третім із 87 очками та різницею 183–106, демонструючи дуже потужну атакувальну лінію.
Нижню частину таблиці склали «Компаньйон-Нафтогаз», «Леви», «Харківські Акули», «Білий Барс» та «Гайдамаки». Вони суттєво відставали за очками й пропущеними шайбами, що показувало помітну різницю в ресурсах і глибині складів між фаворитами та аутсайдерами ПХЛ. Проте навіть ці клуби отримали безцінний досвід гри в структурованому чемпіонаті з чітким календарем і повним медіасупроводом на сайті ПХЛ.
Плей-оф та підсумки сезону
Після завершення «регулярки» найкращі команди вийшли до раунду плей-оф, де вирішувалася доля чемпіонського титулу. Серії плей-оф додали чемпіонату напруги й видовищності: кожен матч міг стати вирішальним, а сайт ПХЛ оперативно оновлював рахунки й публікував фотозвіти та новини.
За підсумками сезону золото чемпіонату здобув «Донбас-2», який у вирішальних серіях зміг обіграти головного конкурента — київський «Сокіл». Срібло дісталося «Соколу», а бронзові медалі виборов «Беркут», який підтвердив свій статус одного з найрезультативніших клубів ліги. Цей перший сезон став важливим доказом того, що формат ПХЛ і вся побудова турніру працюють у реальних умовах.
Найкращі гравці першого сезону ПХЛ
Бомбардири та снайпери
Окремий розділ на офіційному сайті ПХЛ був присвячений індивідуальній статистиці гравців, що давало змогу вболівальникам стежити не лише за командними результатами, а й за успіхами окремих хокеїстів. У категорії бомбардирів (сума голів і передач) беззаперечним лідером став Костянтин Касянчук з київського «Сокола» — 72 очки за систему «гол+пас» (25 голів і 47 передач). Це був фантастичний показник для українського чемпіонату й доказ того, що у ПХЛ є гравці європейського рівня.
За Касянчуком ішов його партнер по команді Андрій Нікольшин — 61 очко (16 голів і 45 передач), що підкреслювало силу атакувальних ліній «Сокола». Віктор Шарітон з «Компаньйона» набрав 51 очко (19+32), Роман Сальніков з «Беркута» — 50 (22+28), а Іван Хомутов, також із «Компаньйона», — 49 очок (22+27). Дмитро Гнітько з «Левів» замикав топ-6 бомбардирів із 47 очками (17+30).
Серед «чистих» снайперів знову лідирував Касянчук із 25 голами, за ним ішли Роман Сальніков та Іван Хомутов — по 22 закинуті шайби кожен. Степан Понамарьов з «Левів» забив 21 гол, а Роман Благий з «Донбасу-2» — 20. Ця статистика регулярно оновлювалася на сайті ПХЛ і ставала темою обговорень серед фанів у розділі «Фан-зона».
Асистенти
У категорії асистентів (результативні передачі) Костянтин Касянчук утримав лідерство з 47 передачами, що робило його найуніверсальнішим форвардом чемпіонату. Андрій Нікольшин з 45 асистами йшов другим, демонструючи чудове бачення льоду та вміння створювати моменти для партнерів.
Євген Кривомаз з «Компаньйона», граючи на позиції захисника, роздав 33 передачі й увійшов до топ-3 асистентів ліги. Віктор Шарітон мав 32 результативні паси, а Дмитро Гнітько — 30. Статистика передач показувала, що у ПХЛ цінувалася не лише індивідуальна майстерність, а й командна гра — найуспішніші клуби мали кількох гравців у топах асистентів.
Захисники та воротарі
Серед захисників найрезультативнішим став Євген Кривомаз з «Компаньйон-Нафтогазу» — 43 очки за систему «гол+пас» (10 голів і 33 передачі). Це унікальний показник для дефенсмена й свідчення того, що він брав активну участь у розбудові атак своєї команди. Андрій Лупандін з «Харківських Акул» набрав 27 очок (8+19), литовець Артурас Катуліс з «Беркута» — 23 (10+13), Максим Абаєв з «Компаньйона» — 21 (10+11), а Юрій Лясковський з «Сокола» — 20 очок (6+14).
У категорії воротарів найкращий коефіцієнт надійності показав Вадим Селіверстов з «Донбасу-2» — 1,56 пропущеної шайби за матч у середньому. Це був ключовий фактор успіху донецької команди у плей-оф. Костянтин Сімчук мав коефіцієнт 1,59, Євген Напненко — 1,88, Олександр Федоров — 1,94, а Сергій Зав’ялов — 2,10. Статистика воротарів публікувалася на офіційному сайті ПХЛ у розділі «Статистика» й оновлювалася після кожного туру.
Партнери та фінансова підтримка ПХЛ
Генеральний партнер
Ключовим фактором успішного запуску ПХЛ стала підтримка генерального партнера — мережі будівельних гіпермаркетів «Епіцентр». Саме ця компанія виявила готовність інвестувати в розвиток українського хокею й допомагати становленню чемпіонату в складних економічних умовах. Без такого партнерства організувати повноцінний сезон на 42 матчі для восьми команд було б неможливо.
29 листопада 2011 року в інформаційному агентстві УНІАН відбулася спеціальна прес-конференція на тему «Майбутнє українського хокею з “Епіцентром”». На заході виступили генеральний директор ПХЛ Юрій Загородній, керівник спортивного департаменту ліги Юрій Гунько та голова наглядової ради Дмитро Христич. Вони розповіли про плани розвитку ліги, роль «Епіцентру» у фінансуванні та перспективи українського хокею.
Партнерство з великим рітейлером дозволило ПХЛ не лише проводити матчі, а й організовувати промоакції, конкурси для вболівальників та інформаційні кампанії. Логотип «Епіцентру» з’являвся на всіх матеріалах ліги, включно з банерами на офіційному сайті ПХЛ.
Інші партнери
Окрім «Епіцентру», ПХЛ залучила й інших партнерів, що підкреслювало комерційну привабливість проєкту. Серед них — кондитерська компанія «Конті», автовиробник Hyundai та Перший національний телеканал. Ці бренди з’являлися у партнерському блоці на головній сторінці сайту ПХЛ і брали участь у спонсоруванні окремих матчів та спецпроєктів.
Підтримка телеканалу була особливо важливою: вона означала, що матчі ПХЛ транслюватимуться на загальнонаціональному рівні, а не залишаться лише локальними подіями. Це розширювало аудиторію й робило бренд PHL впізнаваним навіть серед тих, хто не був завзятим хокейним фаном. Партнерство з Hyundai давало можливість проводити конкурси з автомобільними призами, що залучало увагу медіа й додавало турніру статусності.
Другий сезон ПХЛ 2012–2013
14 червня 2012 року в Києві відбулися сьомі загальні збори Асоціації «Професіональна хокейна ліга». Порядок денний включав сім питань, серед яких — підсумки першого сезону, затвердження бюджету на наступний рік, зміни в регламенті та обрання нового складу наглядової ради. Учасники зборів підтвердили готовність продовжувати проєкт і вийти на другий сезон.
17 липня 2012 року в офісі ПХЛ відбулося перше засідання наглядової ради у новому складі. Головним питанням стало схвалення регламенту майбутнього чемпіонату, який складався з чотирьох частин: спортивного, правового, дисциплінарного та технічного регламентів. Це була спроба систематизувати всі аспекти проведення турніру й уникнути суперечок, що виникали в першому сезоні.
Другий сезон ПХЛ стартував восени 2012 року з тим самим форматом: регулярний чемпіонат і плей-оф. За підсумками сезону «Донбас-2» знову здобув золото, підтвердивши статус найсильнішої команди ліги. Срібло дісталося «Компаньйону», який покращив результат порівняно з першим сезоном, а бронзу виборов «Сокіл». Офіційний сайт ПХЛ продовжував працювати, публікуючи новини, результати та статистику.
Матч зірок ПХЛ
Одним із яскравих проєктів ліги став Матч зірок ПХЛ — шоу-гра за участю найкращих хокеїстів чемпіонату. Це була спроба зробити український хокей більш видовищним і наблизити його до стандартів великих професійних ліг, де матчі зірок є традиційною частиною сезону.
На сайті ПХЛ для Матчу зірок був створений окремий розділ, де публікувалася інформація про формат гри, склади команд, голосування вболівальників за улюблених гравців та анонси заходу. Уболівальники могли брати участь у визначенні складу команд через онлайн-голосування на офіційному сайті ПХЛ, що робило подію інтерактивною.
Матч зірок супроводжувався розважальною програмою, конкурсами на швидкість та влучність кидків, а також зустрічами гравців із фанами. Для ПХЛ це був важливий іміджевий проєкт, який показував, що ліга думає не лише про спортивні результати, а й про емоції та враження вболівальників.
Завершення діяльності та спадщина ПХЛ
Після завершення сезону 2012–2013 Професіональна хокейна ліга припинила своє існування. Причини були комплексними: фінансові труднощі клубів, відсутність стабільного фінансування від держави, складнощі з утриманням льодових арен та загальна економічна ситуація в країні. Кілька клубів не змогли підтвердити участь у третьому сезоні, а без критичної маси учасників проводити повноцінний чемпіонат стало неможливо.
Попри короткий термін існування, ПХЛ залишила помітний слід в українському хокеї. Вперше за багато років українські клуби отримали стабільний чемпіонат із чітким календарем, прозорою системою підрахунку очок, повним медіасупроводом та офіційним сайтом ПХЛ як центральним інформаційним ресурсом. Це був досвід організації професійної ліги, який показав як можливості, так і проблеми вітчизняного хокею.
Для вболівальників той період асоціюється з впізнаваними командами, яскравими гравцями на кшталт Касянчука та Нікольшина, драматичними серіями плей-оф і появою повноцінного цифрового майданчика — сайту PHL, де можна було знайти всю інформацію про чемпіонат. Багато матеріалів, статистики та фотографій з того періоду досі зберігаються в архівах інтернету й нагадують про спробу зробити український хокей по-справжньому професійним.
Сьогодні, коли говорять про історію українського хокею 2010-х, ПХЛ згадують як важливий, хоч і нетривалий етап. Абревіатури ПХЛ і PHL залишилися в пам’яті тих, хто стежив за чемпіонатом, а досвід організації ліги частково використовувався в подальших спробах структурувати національний хокейний турнір. Офіційний сайт ПХЛ, який два сезони був головним вікном у світ вітчизняного хокею, більше не оновлюється, але його архівна версія нагадує про час, коли український хокей мав власну професійну лігу з амбітними планами й щирою вірою у майбутнє.
- Рейтинг боксерів світу (P4P) 2026: рейтинг чемпіонів та ера супертяжів - 9 Січня, 2026
- Уле-Ейнар Б’єрндален - 8 Січня, 2026
- Професіональна хокейна ліга України: як PHL намагалася змінити вітчизняний хокей - 8 Січня, 2026