Formula 1

Формула 1 (Ф1) є найвищим класом міжнародних кільцевих автоперегонів на одномісних болідах з відкритими колесами, який проводиться як чемпіонат світу під егідою Міжнародної автомобільної федерації (FIA).

Сезон Ф1 щороку складається з окремих етапів Гран-прі, що проходять на автодромах або міських (вуличних) трасах, а наприкінці сезону за сумою очок визначають чемпіона серед пілотів і переможця серед команд (Кубок конструкторів).

YouTube‑канал Formula 1

Офіційний YouTube‑канал Formula 1 публікує відео з кожного гоночного вікенду та підтримує інтерес між етапами.
На каналі регулярно виходять Race Highlights і Qualifying Highlights, добірки найкращих моментів сезону, а також відео з онбордів, інтерв’ю й закулісні ролики з паддоку.

Гран-прі за контрактом: формула 1 сезон 2025-2026

Еетапи Формули 1 мають чинні довгострокові угоди з промоутерами та трасами, а також до якого року діє кожен контракт.

Водночас контрактні дати – не гарантія незмінності календаря: гонки Формула 1 може коригувати список етапів, додаючи нові локації або змінюючи ротацію, але базові угоди задають довгострокову рамку.

Легенди Формула 1, що сформували епохи

Айртон Сенна часто згадується як один із найсильніших у кваліфікаційному темпі та майстерності на межі, а його статус «іконічного» гонщика підкріплюється трьома титулами чемпіона світу.

Ален Прост — приклад пілота, який поєднав швидкість і «математичний» підхід до набору очок, що допомогло йому взяти 4 чемпіонства.

Фернандо Алонсо (2 титули) — один із найвідоміших прикладів довголіття та адаптивності в різних регламентах і командах.

Найкращі пілоти Formula 1: сезони 1951-2025

Команда F1 2025

Команди Formula-1 це «конструктори», які створюють боліди та керують усім, що впливає на результат: від інженерних рішень і налаштувань до стратегії піт-стопів і роботи з шинами. У кожної команди є два бойові пілоти, а їхні фініші приносять очки не лише в особистий залік, а й у Кубок конструкторів – головну командну боротьбу сезону.

Пілоти Formula 1

У сезоні Formula 1 2025 року стартова решітка поєднує зірок із чемпіонським досвідом, стабільних лідерів середнього покоління та новачків, які лише починають кар’єру на найвищому рівні. Офіційний список включає 20 пілотів у складі 10 команд, і саме їхні результати формують боротьбу за титул чемпіона світу та Кубок конструкторів протягом усього календаря.

Історія Формули-1

Корені Формули 1 у європейських Гран-прі 1920–1930-х років, а сучасна «Формула» була визначена у 1946 році через стандартизацію правил ФІА.
Перший офіційний Чемпіонат світу для пілотів ФІА стартував у 1950 році як серія етапів на базі головних європейських Гран-прі (із включенням Indianapolis 500 у календар перших десятиліть).
Першою гонкою чемпіонату став Гран-прі Великої Британії 13 травня 1950 року на Сільверстоуні.

1950-ті formula 1: заводські гіганти й ранні правила

Початкова технічна рамка поєднувала 4,5-літрові атмосферні мотори та 1,5-літрові двигуни з наддувом як спадок довоєнних підходів, що впливало на баланс сил.
Перші сезони f-1 пройшли під домінуванням італійських команд (Alfa Romeo, Ferrari, Maserati), а сам чемпіонат ще довго залишався переважно європейським за географією.
У 1958 році з’явився залік виробників (попередник сучасного Кубка конструкторів), що формально підкреслив роль команд, а не лише пілотів.

1960-ті: «гаражисти», мотор позаду й монокок

Наприкінці 1950-х і на початку 1960-х відбулася ключова інженерна зміна: масовий перехід на задньо-середньомоторне компонування, яке дало переваги в керованості та розподілі мас.
У 1962 Lotus представив алюмінієвий монокок (Lotus 25), що став одним із найбільших конструкторських стрибків епохи.
У 1966 правила знову «повернули потужність» (до 3,0 л атмосферних або 1,5 л із наддувом), а з 1967 з’явився Ford-Cosworth DFV, який визначав конкурентний ландшафт на роки.

1968–1980-ті: спонсори, аеродинаміка, турбо й безпека

У 1968 ФІА дозволила комерційні лівреї, і спонсорство стало одним із головних фінансових двигунів Формули 1.
У цю ж епоху активно розвивалися аеродинаміка (крила) та питання безпеки — зокрема через бойкоти небезпечних трас і посилення вимог після трагічних інцидентів.
Кінець 1970-х приніс одразу дві великі тенденції: ground effect (притискна сила через «тунелі» під днищем) та повернення наддуву в сучасному вигляді — турбо-двигуни Renault, які згодом радикально підвищили потужності та бюджети.

Комерційна ера: Concorde Agreement і «Ф1 як бізнес»

Поворотною точкою стала Concorde Agreement,  угода між ФІА, командами та правовласниками, яка регулює участь команд, розподіл призових і доходів та комерційні права.
Перша версія була підписана у 1981 році на тлі конфлікту FISA–FOCA й закріпила, зокрема, зобов’язання команд виступати на всіх етапах і надала FOCA право на телевізійну трансляцію (надалі це стало основою комерційної моделі Ф1).
Угода неодноразово оновлювалася (кілька «поколінь» Concorde), а чинні підписання на 2025 рік згадуються як найновіші, що відображає постійну еволюцію правил управління й доходів у спорті.

Правила Чемпіонату світу ФІА

Багаторівнева система документів FIA Formula One World Championship, яка визначає: хто має право виступати, як проводиться вікенд і нараховуються очки, які технічні вимоги до болідів діють, а також як ФІА контролює відповідність і карає за порушення.

Нормативна база ФІА: які документи керують Ф1 і що в них закріплено

Регуляторна рамка Чемпіонату (на прикладі Ф1) складається з Міжнародного спортивного кодексу (ISC), Технічного регламенту, Спортивного регламенту та Фінансового регламенту, разом вони в документах ФІА називаються «Regulations».

У Спортивному регламенті прямо зазначено, що ФІА організовує FIA Formula One World Championship як власність ФІА та що він включає два титули чемпіона світу — для пілотів і для конструкторів.
Окремо зафіксовано, що будь-які зміни, зроблені ФІА з міркувань безпеки, можуть набирати чинності без попередження або затримки.

Учасники та ліцензії

Усі пілоти, команди (Competitors) та офіційні особи, що беруть участь у Чемпіонаті, мають мати відповідні FIA Super Licence, а заявки на суперліцензії подаються щороку через національну федерацію (ASN).
У Спортивному регламенті також прописана система штрафних балів на суперліцензію: за рішенням стюардів можуть нараховуватися penalty points, а при наборі 12 балів ліцензія пілота підлягає дискваліфікації на наступний етап.
Команди зобов’язані забезпечити дотримання регламентів усіма «особами, пов’язаними з заявкою», а відповідальна за болід особа несе солідарну відповідальність із Competitor за виконання правил.

Структура сезону та етапів

Згідно зі Спортивним регламентом Ф1, максимальна кількість етапів у сезоні — 24, мінімальна — 8, а фінальний список публікується ФІА до 1 січня відповідного року.
Спринт-сесії можуть проводитися «до шести» разів за сезон, а їхня дистанція визначається як мінімальна кількість повних кіл, що перевищує 100 км (із додатковими корекціями в окремих сценаріях).
Дистанція гонки зазвичай має перевищувати 305 км, але для Монако встановлено виняток — 260 км.

Очки, класифікації та «half points»

Очки в гонці нараховуються за шкалою 25–18–15–12–10–8–6–4–2–1 (за місця 1–10).
Додатково 1 очко може отримати пілот за найшвидше коректне коло гонки (і відповідно конструктор), але лише якщо пілот фінішував у топ-10, а лідер подолав щонайменше 50% дистанції.
Якщо гонка завершилася раніше запланованої дистанції, Спортивний регламент передбачає градації нарахування очок залежно від відсотка пройденої дистанції (включно з випадком, коли очки не нараховуються, якщо лідер не подолав двох кіл).

Спортивний регламент Ф1: порядок вікенду, процедури гонки та вимоги до безпеки

Спортивний регламент містить повний блок процедур: практики, кваліфікації/спринт-кваліфікації, правила старту (включно з відкладеним/перерваним стартом), Safety Car, Virtual Safety Car, зупинку гонки червоними прапорами та відновлення заїзду.
У документі також закріплено, що боліди повинні відповідати вимогам придатності та безпеки протягом усіх сесій (практики, кваліфікації, спринту та гонки).
Окремими статтями регулюються такі «практичні» речі, як зважування, заїзд/виїзд із піт-лейну та дозаправка (в частині процедур).

Прапори гонок та що вони означають

Вимоги до прапорів і порядок їх застосування регламентує Додаток H до Міжнародного спортивного кодексу FIA.

Технічні правила: що саме регулюють

Технічний регламент визначає, що таке болід Ф1, вводить терміни та систему визначень (координатні осі, площини відліку, «reference volumes/surfaces» для геометричних обмежень).
Він також фіксує базові принципи: болід має відповідати правилам «у повному обсязі» протягом усього змагання, а стюарди можуть заборонити участь машині, якщо її конструкцію визнають небезпечною.
Окремо закріплено підхід до «нових систем/технологій»: якщо щось не описано прямо, але дозволено техдепартаментом ФІА, це допускається лише до кінця сезону, після чого може бути переглянуте та за потреби заборонене.

Аеродинаміка, рухомі елементи та контроль легальності

У Технічному регламенті аеродинамічні компоненти/«bodywork» мають бути жорстко закріплені та нерухомі відносно своєї системи відліку (винятки — лише прямо дозволені правилами випадки, зокрема driver adjustable bodywork у визначеному стані).
Також прямо заборонені будь-які пристрої, що «містять» зазор між підресореною частиною авто та землею (тобто концептуально — «skirts»/ущільнювачі, що перекривають потік до землі, якщо це не дозволено винятками).
Перевірка відповідності аерорегламенту проводиться цифрово через CAD-моделі команд і може дублюватися фізичними вимірюваннями боліда під час етапу; в правилах описані допуски для виробничих відхилень і вимога, щоб деталі залишалися всередині reference volumes.

Тестування та «running» поза етапом

Спортивний регламент окремо описує, що таке Testing of Current Cars (TCC), Testing of Previous Cars (TPC), промо-заїзди (PE) та демонстрації (DE), і вводить обмеження та вимоги до них.
Наприклад, TPC може проходити лише на трасах із ліцензією FIA Grade 1 або Grade 1T, а для промо-івенту встановлено ліміт 200 км на день.
Також зазначено «вікно» тривалості тестового дня: максимум 9 годин безперервно в межах 09:00–19:00.

Як проходять перегони?

Перегони Формули 1 проходять у форматі «гоночного вікенду» (зазвичай 3 дні), де спочатку команди налаштовують боліди на практиках, потім визначають стартовий порядок у кваліфікації (а інколи ще й у спринті), і лише після цього проводиться головна гонка Гран-прі в неділю.

Усе це працює за Спортивним регламентом ФІА: він описує процедури сесій, вимоги безпеки, роботу Safety Car/VSC, правила старту/рестарту та умови класифікації й нарахування очок.

Формат гоночного вікенду

Стандартний вікенд складається зі вільних заїздів (практик), кваліфікації та гонки, а на частині етапів додається ще спринт-формат (зі своєю окремою кваліфікаційною сесією для спринту).
У регламенті ФІА також зафіксовано обмеження календаря (максимум 24 етапи на сезон) і те, що спринт-сесії можуть проводитися до шести разів за сезон.
Практики потрібні для підбору налаштувань, перевірки темпу на довгих/коротких серіях кіл та оцінки зносу шин під майбутню стратегію.

Практики: що відбувається на тренуваннях

Під час практик команди зазвичай поєднують «короткі спроби» (кваліфікаційна симуляція) з довгими серіями кіл (гоночна симуляція), щоб зрозуміти темп і деградацію шин.
Також у практиках тестують баланс боліда, роботу гальм, стабільність на поребриках і поведінку машини з різними рівнями пального — усе це впливає на вибір тактики.
Регламентом передбачені процедури контролю придатності/безпеки боліда, а вимоги мають виконуватися протягом усіх сесій вікенду, включно з практиками.

Кваліфікація: як формується стартова решітка

Кваліфікація визначає стартовий порядок (решітку) для гонки, а її типова структура — це вибування за сегментами до фінальної боротьби за перші позиції.
У спринтові вікенди може бути дві «кваліфікаційні» події: одна визначає решітку для недільної гонки, інша — для суботнього спринту (Sprint Shootout/спринт-кваліфікація).
Важливо відрізняти «найшвидший у кваліфікації» від «старту з першого місця»: штрафи за заміни вузлів або порушення можуть посунути пілота назад, навіть якщо час був найкращим.

Спринт Formula 1: коротка гонка (не на кожному етапі)

Спринт — це коротший заїзд, який проводиться на окремих Гран-прі, і в сучасній моделі він існує як додаткова спортивна подія в межах вікенду.
В українській довідці про спринт описано, що формат був запроваджений у 2021 році як експеримент, а в подальші сезони підхід еволюціонував (зокрема щодо того, що саме вважається «поулами» та як спринт співвідноситься з недільною решіткою).
Спринт додає ще один старт, ще один шанс на боротьбу й часто змінює планування шин/ризиків на вікенд, бо будь-який інцидент у суботу може ускладнити неділю.

Гонка в неділю: старт, піт-стопи, Safety Car і фініш

Гонка проводиться на задану дистанцію та має чіткі процедури старту, перезапуску, роботи Safety Car і Virtual Safety Car, а також сценарії зупинки червоними прапорами та відновлення заїзду.
Піт-стопи — ключ до стратегії: команди обирають моменти для зміни шин, реагують на трафік і на нейтралізації (SC/VSC), а також зважають на ризик штрафів за порушення правил у піт-лейні.
Очки у формула 1 2025 зазвичай отримують топ-10 за фінішем (25–18–15–12–10–8–6–4–2–1), і додатково може нараховуватися 1 очко за найшвидше коло за умови фінішу в топ-10 та виконання порогу дистанції.

• About
• Latest Posts

Ivan Vertelets

Редактор at RLN Sportswire

Спортивний журналіст та редактор з Києва. Здобув освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, спеціалізуючись на медіакомунікаціях. Маю досвід роботи в кількох спортивних проєктах, де займався створенням контенту, редагуванням матеріалів та аналітикою спортивних подій. Захоплююся футболом.

Latest posts by Ivan Vertelets (see all)

• Зідан назвав клуб, який готовий очолити після “Реала” - 27 Грудня, 2025
• Українець номінований на звання найкращого стрибуна Європи - 27 Грудня, 2025
• Йокіч увійшов в історію НБА, оформивши трипл-дабл на 56 очок у матчі проти “Вовків” - 26 Грудня, 2025